100-річчя від заснування Богословського Наукового Товариства

Організували урочистість, з благословення Владики Митрополита Кир Василія Семенюка та ректора ВДС о. ліц. Івана Римара, студенти-учасники Богословського Наукового Товариства під проводом свого Голови, бр. Івана Бокала.

Подія включала в себе три етапи:

1. Доповіді у вузькому колі науковців-богословів;

2. Загально-семінарійна конференція;

3. Почастунок учасників науково-практичного семінару та спілкування на вільні теми.

Організатори заходу складють подяку Богу за ласку існування БНТ у стінах нашої духовної семінарії. Особливу подяку висловлюють Архиєпископу й Митрополиту Тернопільсько-Зборівському Кир Василію Семенюку, владиці-помічнику Кир Теодору Мартинюку, синклу у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ о. д-ру Андрію-Івану Говері, отцю-ректору ВДС о. Івану Римару, віцеректору ВДС о. д-ру Володимиру Ковалковському, о. д-ру Михайлу Пастуху, о. ліц. Василю Макоїду, о. Миколі Мужу, о. Сергію Дмитерку.

Подаємо, також, теми виступів доповідачів під час першої частини заходу:

1. Привітальне слово на відкриття урочистостей (о. д-р Володимир Ковалковський);

2. Підпільне духовенство – як світичі науки серед вірних (о. д-р Андрій-Іван Говера);

3. Отець Михайло Осадца – свідок Віри, мученик ГУЛАГу (о. ліц. Василь Макоїд);

4. Пречиста Діва Марія – знамено уповання і довіри до Бога в часи підпілля (о. Микола Муж);

5. Процес проголошення святих в Католицькій та Православній Церквах: загальний аналіз (о. Сергій Дмитерко).

Під час другої частини семінару відбулися:

1. Вступне слово до студентів ВДС імені Патріарха Йосифа Сліпого (о. д-р Андрій-Іван Говера);

2. Представлення діяльності БНТ (бр. Іван Бокало);

3. Рецензія на книгу “Присягу не зламаю” (влалика Кир Теодор Мартинюк);

4. Представлення книги “Присягу не зламаю” (о. ліц. Василь Макоїд).

5. Запитання від студентів-семінаристів до автора книги “Присягу не зламаю” о. Василя Макоїда.

На основі доповідей можемо зробити висновки:

• Наука та віра є нерозлучними. • Священник, на якого Бог покладає величезну відповідальність, повинен бути світичем для свого народу. Він мусить невпинно дбати про своє духовне, інтелектуальне, культурне та практичне зростання.

• Важливо, щоб між священниками панувала єдність, дружність та взаємодопомога.

• Дуже важливо досліджувати історію України та історію УГКЦ. У них ми знаходимо безліч прикладів святого та праведного життя священників у період випробувань та переслідувань. Саме вони мають стати моделями для зростання сучасного клиру: глибоко духовні, інтелігентні, мудрі, стійкі, всебічно-розвинуті та непохитні у вірі.

• В житті Церкви особливе місце займає Пречиста Діва Марія. Необхідно щоб священники провадили Церковну спільноту через Непорочну Діву Марію до Христа, при цьому, постійно очищували та зберігали “здоровим” культ почитання Пресвятої Богородиці.

• Ми, українці, повинні дбати про те, щоб віднаходити свідчення з праведного життя наших предків. На їх основі проводити беатифікаційні та канонізаційні процеси. Проголошуючи українських святих, ми збільшуватимемо побожність населення, рівень культури нашого народу та досягатимемо історичної справедливості.

Хай Бог і надалі благословляє діяльність Богословського Наукового Товариства на користь України та Церкви.