День молитви та духовної віднови у ТВДС
13-14 вересня у стінах ТВДС пройшов день духовної обнови, запрошеним гостем став ієромонах Макарій Дутка.
13 вересня, у надвечірʼя Всесвітнього Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, семінарійна спільнота разом із парафіянами зібралася на молитву Всенічного Бдіння у семінарійно-парафіяльному храмі Вознесіння Господнього.
Молитва Церкви у своїй гімнографії (μυσταγωγία) розкриває глибину свята молячись, що «Воздвиження Хреста Господнього спонукає все створіння славити пресвяті страждання і розп’ятого Христа» (стихира Вечірньої). У контексті свята Хресне древо постає як Боже Провидіння «треба було, щоб дерево деревом оздоровилося» (Стихира, Утреня), а несправедливим вироком на Праведника було скасовано прокляття древнього засуду за Адамів гріх. Канон Утрені через старозавітні прообрази (типологію) розкриває силу Хреста: коли Мойсей, який молитвенно розпростер долоні у формі хреста під час боротьби з Амаликом, а також накреслив жезлом розділення моря для Ізраїля; чи мідний змій, піднесений на стовпі в пустелі як засіб ізбавління від отруйних укусів; чи навіть процвілий жезл Аронів, який у неплідній раніше Церкві провістив розквіт Древа Хреста на її славу й утвердження. Торжественним моментом Всенічного Бдіння став Чин Воздвиження Чесного Хреста Господнього, під час якого було урочисто винесено та піднесено Дерево Хреста благословляючи на чотири сторони світу, а Церква тим самим співала: «…Прийдіть усі покоління народів і пошануймо піснями хрест Господній: Радуйся, Хресте, впалого Адама досконале визволення!…»
Після закінчення Всенічного Бдіння було звершено святочну нічну Божественну Літургію, яку очолив ієромонах Макарій (Дутка), ієромонах Свято-Успенської Унівської Лаври (Студійського уставу). У своїй проповіді проповідник розкрив значення особистого хрестонесення у світлі Христової любові наголосивши, що Чесний Хрест — це не святочний атрибут, а передусім свідчення безмежної любові Бога до людини. Ієромонах закликав не «волочити свій хрест із розпачем», а з терплячістю, вірою та внутрішньою гідністю нести його на шляху спасіння, адже саме терпеливе перенесення випробувань робить людську душу сильнішою. Наводячи приклади з історії та духовного життя, ієромонах Макарій нагадав, що у кожному горі чи труднощах Господь не залишає людину самотньою, а невидимо перебуває поруч від першого подиху і до останнього.
14 вересня упродовж дня отець Макарій виголосив дві духовні науки, у яких звернув увагу семінаристів на важливість внутрішнього життя, Ісусової молитви та щоденного зростання у відносинах із Богом. Окрім духовних наук, ієромонах протягом усього дня перебував разом із семінаристами молився спільно, проводив духовні розмови та ділився власним досвідом духовного життя.
