Міжакадемічна наукова діяльність ВДС ім. Патріарха Йосипа Сліпого
25–26 травня в Марійському духовному центрі «Зарваниця» відбувалася науково-практична конференція «Слово і Церква: досвід розбудови української держави в історії України». Це четверта конференція в низці подібних заходів, що проводилися упродовж 2023 – 2026 років. Традиційно разом із Марійським духовним центром та Тернопільсько-Зборівською Архиєпархією Української Греко-Католицької Церкви, співорганізаторами цієї знакової події є Вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопільський обласний осередок Наукового товариства імені Шевченка.
У час незалежности України, а особливо упродовж останніх нелегких років російсько-української війни, які випали на долю нашої держави, простежується відчутне зближення Української Греко-Католицької Церкви з державними інституціями та органами влади. Це є незаперечним свідченням того, що УГКЦ не стоїть осторонь тих подій, які сьогодні впливають на суспільно-політичний та культурно-освітній простір та формують вектори його подальшого розвитку.
Сьогоднішню добу все частіше окреслюють як «час турбулентности», безпекової та ідеологічної нестабільности, невизначености подальших дій у багатьох суспільних сферах життя. Саме тому організатори цьогорічного заходу обрали для обговорення важливе поле проблем зв’язку української держави і Церкви та осмислення цього досвіду в історичній перспективі.
В конференції взяли участь знакові постаті духовенства та академічних спільнот не лише з різних регіонів України (Харкова, Києва, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя та ін.), а й закордонні гості з Європи та Америки. Богослови, політологи, історики, філологи, юристи, педагоги, мистці разом шукали відповіді на сучасні виклики; прагнули масштабно окреслити проблему національної стійкости в часи випробувань, шляхи застосування цього досвіду в сучасній воєнній ситуації.
Настанова на пошуки відповідей на нагальні виклики сьогодення чітко простежується в тематиці пленарних доповідей. Знаковою подією в цьогорічній конференції стала участь владики Ігоря Ісіченка, архиєпископа-емерита, доктора філологічних наук, професора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Як представник водночас і церковної, і академічної еліт у своєму виступі Церква і українська держава: від протекціонізму до партнерства владика окреслив політичне та ідеологічне тло складного комплексу взаємовпливів між Церквою і державою упродовж давньої та новітньої української історії, зосередивши увагу на тих подіях, свідком і учасником яких був від часів проголошення Україною своєї незалежности.
Цю тематику розгорнув о. Олекса Петрів, кандидат юридичних наук, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні, секретар Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні, духівник Соборного Патріаршого товариства святого рівноапостольного Великого Київського князя Володимира в доповіді Участь об’єднаної релігійної спільноти України у становленні демократичної Української держави.
Отець Іван Січкарик, доктор біблійного богослов’я, викладач Вищої духовної семінарії імені Патріарха Й. Сліпого та Українського католицького університету в доповіді на тему Концепція держави на сторінках Біблії: від теократії до громадянської відповідальности звернув увагу на біблійну традицію щодо вирішення поставленого кола проблем.
Богослови та науковці зосередилися на осмисленні національного досвіду співпраці між Церквою та державою. В цьому річищі прозвучали виступи Ірини Іванкович з Філадельфії, доктора габілітованого, приват-доцента Українського Вільного Університету, голови Релігійного товариства українців католиків «Свята Софія» США Державотворча візія України в гомілетичній спадщині Патріарха Йосифа Сліпого, гості з Польщі Анни Палюх, доктора богословських наук Бог, Церква, народ у християнській Україні (на матеріалі творів Патріарха Йосифа Сліпого), о. Юстина Бойка з Риму, доктора богослов’я та патристичних наук, ієромонаха Студійського уставу, синкела у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ В’ячеслав Липинський і Митрополит Андрей Шептицький: історія відносин у світлі архівної кореспонденції.
На конференції яскраво вирізнялася також філологічна сфера досліджень, адже мова і література постають не лише виразниками національної ідентичности, а й фіксаторами національної пам’яті на всіх етапах історичного розвитку; тому й несуть на собі печать минулих подій, зберігаючи їх для наступних поколінь. Тема ролі мови як вияву стійкости та форми національного спротиву була розгорнута в доповіді Любові Струганець, доктора філологічних наук, професора Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, заслуженого працівника освіти України Українська мова як інструмент національної безпеки. Володимир Антофійчук, доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в доповіді Проблема політичної і духовної єдности та свободи в давній українській літературі та Назар Федорак, кандидат філологічних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка в доповіді Богородиця в літописній візії києворуського християнського державотворення запропонували історичний ракурс в минулі епохи, відшукуючи витоки державотвірних ідей та пошуків свободи, джерела натхнення для боротьби за власне самовизначення української нації на її споконвічних землях.
Василь Івашків, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української фольклористики імені Філярета Колесси, заслужений професор Львівського університету імені Івана Франка з дослідженням «Проповіді» протоієрея Василя Гречулевича в опрацюванні та інтерпретації Пантелеймона Куліша та Ростислав Семків, кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства імені Володимира Моренця Національного університету «Києво-Могилянська Академія», директор видавництва «Смолоскип» в розвідці Духовні домінанти української поезії першої третини ХХ ст. представили новітній досвід державотвірних ідей в українському письменстві, якому упродовж століть доводилося розвиватися в умовах жорсткого протистояння, виборюючи право на власний голос.
Такі ж виклики стояли перед українською спільнотою в ті роки, коли наша держава боролася за власну незалежність. Ця боротьба триває і сьогодні – в період загострення жорсткого протистояння зі споконвічною московською навалою в умовах новітньої загарбницької війни. Тож доповідь о. Богдана Борисенка, директора Свято-Дмитрівського катехитично-пастирського центру в Харкові Церква і процес християнського самоусвідомлення харків’ян практично стала своєрідним містком до проблематики Круглого столу «Шляхи взаємодії церкви і держави в розбудові християнського суспільства». В ході виступів та плідних обговорень учасники Круглого столу окреслили низку завдань, які стоять перед українським суспільством в теперішній «ситуації тубрулентности». Усі присутні були одностайні щодо висновків: для подолання нагальних викликів необхідні ті духовні, ідейні, моральні орієнтири, які допоможуть нації вистояти в часи випробувань, які в майбутньому сприятимуть її швидшому оновленню та відбудові. На завершення Круглого столу підсумовуюче та подячне слово виголосив о. Іван Римар, ліценціат догматичного богослов’я, ректор Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, член оргкомітету конференції.
Важливо, що конференція «Слово і Церква: досвід розбудови української держави в історії України» зосередилася не лише на теоретичних аспектах вирішення окресленої проблематики. Підтвердженням цього стала розлога презентація діяльности Марійського духовного центру «Зарваниця» – Соціальне вчення Католицької Церкви, реалізоване в проєктах МДЦ «Зарваниця», в якій Владика Володимир Фірман, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії УГКЦ, ректор МДЦ «Зарваниця» і префект о. Василь Куриляк, ліценціат богослов’я, викладач Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого представили багатогранну діяльність Духовного Центру.
Знаковими стали також презентації двох видань: Матеріалів за результатами роботи попередньої конференції «Митрополит Андрей Шептицький і його епоха: ціннісні та державотвірні духовні орієнтири» та першого в історії збірника праць Богословської комісії Наукового товариства ім. Шевченка «Українська Греко-Католицька Церква: виміри богослов’я, історії та культури». У першому зі згаданих видань, серед низки досліджень, опубліковано наукові розвідки трьох викладачів Семінарії – о. Миколи Мужа, о. Михаїла Пастуха, о. Ігоря Драпака. Збірник Богословської комісії НТШ презентували Голова Тернопільського осередку товариства доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії медичних наук Михайло Андрейчин, митрофорний протоієрей, доктор літургійного богослов’я, синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, голова Богословської комісії НТШ о.Іван Говера та сестра Дарія Турків, чину Святого Василя Великого, кандидат історичних наук, старший викладач Київської Трьохсвятительської духовної семінарії та Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені митрополита Йосифа Вельямина Рутського, на чиї плечі й ліг основний тягар роботи над цим виданням. З-поміж авторів збірника НТШ Семінарія представлена іменами о. Михаїла Пастуха, о. Ігоря Драпака, о. Василя Макоїда, о. Олега Хортика.
Прикметно, що обидві книги були рекомендовані до друку Вченою радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, що підкреслює їхній науковий статус і дотичні вектори співпраці двох наукових і навчальних закладів – ТНПУ та Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, що формують академічний простір Тернопілля.
Доцент Марія Крупа, в минулому – багаторічний науково-педагогічний працівник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а на сьогодні – ініціатор проведення наукових заходів у Зарваниці – представила виставку наукових напрацювань попередніх конференцій, зафіксованих в друкованих виданнях та збірниках, які побачили світ завдяки фінансуванню Марійського духовного центру.
Традиційно вагомою складовою конференції є її духовний формат: Божественна Літургія в Соборі Зарваницької Матері Божої, благословення владики Теодора Мартинюка, богослужіння та молебні, вечірні молитви, екскурсія Марійським духовним центром, яку проводив о. Дмитро-Петро Квич, митрофорний протоієрей, доктор богословʼя, адміністратор Малої Базиліки Зарваницької Матері Божої, присутність представників церковної еліти, атмосфера духовної єдности та постійна взаємна підтримка сприяють побудові стійких стосунків між Церквою та суспільними інституціями, розширенню їхньої співпраці.
Не менш важливим є передача окреслених ціннісних засад та духовних імперативів наступним поколінням свідомих українців. Цьогоріч, як і на попередніх конференціях, на всіх засіданнях, презентаціях та обговореннях були присутні студенти Вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого, яким невдовзі доведеться взяти на себе зобов’язання щодо духовної та культурно-просвітницької праці в різних сферах українського суспільства. Під час роботи Круглого столу Віталій Возняк у своєму емоційному виступі представив бачення молодого покоління щодо осмислення тих випробувань, які випали на долю УГКЦ в часи переслідувань, а також поділився власними міркуваннями щодо новітніх викликів, які сьогодні стоять перед Церквою. Роздуми тих молодих людей, які осягають богословську освіту, засвідчують, що у Вищій духовній семінарії імені Патріарха Йосипа Сліпого сформована сприятлива духовна атмосфера, в якій студенти не лише набувають знань, а й вчаться мислити критично, ділитися своїми думками, а також усвідомлювати власну відповідальність за подальшу діяльність Церкви та її роль у соціумі.
Навіть за короткий час проведення чотирьох конференцій у МДЦ «Зарваниця» простежується посутній поступ семінаристів: значна частина тих студентів, які були учасниками попередніх конференцій, уже приступили до праці на Божій ниві. Інші – продовжують навчання, набувають науковий досвід задля осмислення складних питань з богослов’я, історії церкви, церковного права та ін. Брат Іван Лопушинський, будучи студентом семінарії, до 2025 року виконував роль секретаря оргкомітету конференції. Зараз він продовжує навчання на ліценціатській програмі Українського католицького університету, водночас є студентом Західноукраїнського національного університету. На цьогорічному заході Іван Лопушинський виступив також у ролі модератора богословських доповідей на пленарних засіданнях. Сподіваємося, що досвід, який семінаристи отримують на цих конференціях, сприятиме розширенню їхнього світогляду, формуванню та утвердженню цілісної громадянської позиції майбутнього духовенства, що посилить розгортання тих векторів розвитку Церкви, які окреслені в новітній соціальній доктрині УГКЦ.
Конференція «Слово і Церква: досвід розбудови української держави в історії України» вкотре підтверджує, що голос Церкви в теперішній культурно-історичній ситуації набуває нового звучання і засвідчує готовність до подальшої співпраці з політичними, культурними, освітніми установами задля подальшої розбудови українського суспільства на засадах високих духовних цінностей та традиційних українських орієнтирів. Такі заходи посилюють стійкість українського суспільства в умовах війни, формуючи та зберігаючи інтелектуальний та духовний потенціал для майбутньої відбудови України в післявоєнний період.
